Дайджести

Заява до суддів Конституційного Суду, Антикорупційна стратегія та Державний бюджет – що ухвалювали нардепи

Перший тиждень роботи парламенту після місцевих виборів запам’ятається не лише через "конституційну кризу". Нардепи займались й іншими важливими для країни справами: розвивали державну стратегію по боротьбі з корупцією на наступні 5 років, почали розгляд державного бюджету на наступний рік і звернулись до суддів Конституційного Суду.


Подали заяву до суддів КСУ

Що змінює: закликає суддів КСУ, які підтримали рішення щодо скасування електронного декларування, добровільно скласти повноваження.

На кого вплине: суддів Конституційного Суду, нардепів, громадян, бізнес, державу.

Що так: подібний вихід із ситуації, хоча й можна сприймати як тиск на суддів Конституційного Суду, але серед усіх законодавчих ініціатив найбільше відповідає вимогам Конституції. 

Що ще: заява не є рішенням парламенту, а особистою ініціативою групи нардепів. Усього заяву підписали 226 нардепів, тобто більшість парламентарів.


Почали розгляд Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки (4135)

Яка стадія: ухвалили у першому читанні. Нардепи можуть подавати свої пропозиції.

На кого вплине: громадян, органи державної влади і місцевого самоврядування, Кабмін, парламент, президента, суди.

Що змінює: 

  • визначає завдання та порядок роботи органів державної влади щодо протидії корупції на 2020-2024 роки
  • пропонує підвищити ефективність системи запобігання корупції шляхом:
  • формування та реалізації антикорупційної політики
  • формування негативного ставлення до корупції
  • здійснення заходів фінансового контролю
  • захисту викривачів
  • забезпечення невідворотності покарання за корупцію
  • визначає пріоритетні для запобігання корупції сфери: судова влада, прокуратура, поліцію, митні, податкові органи тощо.

Що так:

  • Антикорупційна стратегія – один із основних стратегічних документів у сфері протидії і запобігання корупції. Стратегія формується на виконання закону "Про запобігання корупції"
  • документ є результатом співпраці ряду публічних інституцій: міністерств, центральних органів виконавчої влади, інших заінтересованих публічних інституцій.

Хто підтримав: усі фракції і групи.


Почали розгляд Державного бюджету (4000)

Яка стадія: ухвалили у першому читанні. Кабмін має час на доопрацювання проєкту.

На кого вплине: громадян, бізнес, органи державної влади та місцевого самоврядування, лікарів, викладачів, військовослужбовців, пенсіонерів тощо.

Що змінює: 

  • ухвалює проєкт державного бюджету у першому читанні, надає рекомендації Кабміну щодо змін у проєкті
  • передбачає доходи державного бюджету у розмірі 1,071 трлн грн, та видатки – 1,330 трлн грн. Запланований дефіцит держбюджету становить понад 250 млрд грн – це майже чверть бюджету.

Чому важливо: державний бюджет є одним із найважливіших документів у державі. Він визначає, які пріоритети державної політики на наступний рік, куди держава направить кошти і які галузі буде підтримувати. Вчасне ухвалення державного бюджету сприяє вчасному ухваленню місцевих бюджетів та нормальному функціонуванню інституцій.

Що далі: у другому читанні проєкт мають ухвалити до 20 листопада, а остаточно – до 1 грудня.

Хто підтримав: фракції "Слуга народу" та "Батьківщина", групи "За майбутнє" та "Довіра".

Також, нардепи розглянули проєкти про збільшення парламентського контролю за роботою виконавчої влади (4131) та продовження реформи децентралізації (3651-д), про які ми писали у попередньому дайджесті. Нардепи підтримали проєкти у першому читанні, а тому можуть подавати пропозиції.