Всеукраїнський референдум, Бюро економічної безпеки, закон про СБУ, вибори ректорів університетів та парламентська служба – за що голосували нардепи

28 Січня 2021
Всеукраїнський референдум, Бюро економічної безпеки, закон про СБУ, вибори ректорів університетів та парламентська служба – за що голосували нардепи
Головна > Моніторинг рішень > Всеукраїнський референдум, Бюро економічної безпеки, закон про СБУ, вибори ректорів університетів та парламентська служба – за що голосували нардепи

Перший пленарний тиждень Верховної Ради у новому році був насиченим. Нардепи підтримали проєкти щодо всеукраїнського референдуму, запустили створення парламентської служби, прийняли у першому читанні закон про СБУ, створили Бюро економічної безпеки та виправили процедуру виборів керівників закладів вищої освіти.

Ухвалили проєкт про всеукраїнський референдум (3612)

Яка стадія: ухвалили остаточно. Тепер президент має підписати чи ветувати.

На кого вплине: громадян, органи державної влади та місцевого самоврядування, нардепів, Кабмін, президента.

Що змінює: 

  • врегульовує порядок проведення всеукраїнського референдуму
  • на референдум можна виносити питання щодо:
  • зміни меж території України
  • затвердження змін до 1, 3 та 13 розділів Конституції. Ці розділи регулюють загальні засади Конституції, вибори, референдуму та процедуру внесення змін до Конституції
  • втрати чинності закону чи окремих його положень
  • інших питань загальнодержавного значення
  • не можна виносити на референдум питання, спрямовані на:
  • ліквідацію незалежності
  • порушення територіальної цілісності
  • щодо податків та бюджету  
  • питання, віднесені Конституцією і законами до відання органів правопорядку та судів тощо, зокрема амністії.
  • передбачає можливість електронного голосування, але після ухвалення відповідного закону.

Що так: 

  • впровадження інструменту прямого народовладдя. Право на референдум визначене у Конституції і застосовується у розвинутих демократіях
  • обмеження переліку питань, щодо яких можна ініціювати референдум. Це унеможливить референдуми про зміну Конституції чи ліквідації незалежності.

Що не так:

  • референдум може бути небезпечним в умовах війни Росії проти України, коли частина території окупована, а власниками ЗМІ є олігархи. Агресор через своїх агентів, а олігархи – використовуючи власні ЗМІ можуть маніпулювати громадською думкою, спотворювати її, що впливатиме на результати референдумів
  • референдум щодо Брекзіту показує, що подібні голосування без належного інформування людей та дій державної влади щодо захисту власного інформаційного простору можуть призвести до політичних криз.   

Хто підтримав: фракція “Слуга народу” (219 нардепів), групи “За майбутнє” (1) та “Довіра” (14), позафракційні (8).

Почали створювати парламентську службу (4530)

Яка стадія: ухвалили за основу. Нардепи мають час на доопрацювання проєкту.

На кого вплине: працівників Апарату Верховної Ради, нардепів, голів парламентських комітетів, голову Верховної Ради, Кабмін.

Що змінює: 

  • виокремлює парламентських службовців із загальної системи державної служби
  • керівника Апарату та його заступників буде відбирати Верховна Рада через власну конкурсну комісію, а керівник Апарату буде залежним від голови парламенту
  • керівник Апарату зможе формувати спеціальні вимоги до кандидатів на всі позиції службовців.

Що не так:

  • виокремлення парламентської служби з загальної системи державної служби не обґрунтоване спеціальними функціями службовців
  • надмірний вплив голови Верховної Ради на керівника Апарату, який  має бути професійним та аполітичним, працювати на державу і забезпечувати якісну роботу єдиного законодавчого органу України
  • можливість керівника Апарату формувати вимоги до кандидатів обмежить право громадян брати участь у таких конкурсах.

Чому важливо: після Революції гідності реформа державної служби була одна з найважливіших. Вона полягала у відкритому та прозорому конкурсному доборі кандидатів.

Хто підтримав: фракції “Слуга народу” (212 нардепів), “Опозиційна платформа – за життя” (21), “Батьківщина” (18), “Голос” (16), групи “За майбутнє” (12) та “Довіра” (10), позафракційні (12).

Детальніше про недоліки цієї ініціативи можете прочитати у нашій статті.

Створення Бюро економічної безпеки (3087-д)

Яка стадія: ухвалили остаточно. Тепер президент має підписати чи ветувати.

На кого вплине: бізнес, Службу безпеки України, інші правоохоронні органи та органи державної влади.

Що змінює: створює Бюро економічної безпеки України (БЕБ), яке має: 

  • виявляти та оцінювати ризики і загрози економічній безпеці держави та шукати способи їхнього усунення 
  • запобігати, виявляти, припиняти, розслідувати кримінальні правопорушення, що посягають на економіку держави.

Що не так:  

  • за своїми завданнями Бюро ідентичне департаменту захисту економічної безпеки держави СБУ, про необхідність ліквідації якого говорять і бізнес, й українські експерти, і західні партнери через його протиправний тиск на бізнес та корумпованість. БЕБ стане рівноцінним наступником департаменту економіки з тими ж недоліками
  • БЕБ поєднує в собі функції дізнання і досудового слідства, що створює передумови для безпідставного порушення справ. Це суперечить курсу держави на розподіл цих функцій, який обрано внаслідок створення ДБР, як органу слідства у важливих справах
  • БЕБ поєднує в собі функції безпекової служби в сфері економіки і правоохоронного органу, що непритаманно розвиненим демократіям. Повноваження БЕБ щодо всієї економіки, а не лише тих її об’єктів, які мають суттєвий вплив на добробут держави, робить бюро органом тоталітарного контролю за економікою
  • директора БЕБ будуть обирати у неконституційний спосіб: конкурсну комісію формуватимуть Рада національної безпеки і оборони і парламент, які не мають таких повноважень відповідно до Конституції.

Хто підтримав: фракції “Слуга народу” (201 нардеп) та “Голос” (16), групи “За майбутнє” (3) та “Довіра” (17), позафракційні (5).

Почали реформувати Службу безпеки (3196-д)

Яка стадія: ухвалили остаточно. Тепер президент має підписати чи ветувати.

На кого вплине: бізнес, громадян, інші правоохоронні органи та органи державної влади, президента.

Що змінює:

  • забирає невластиві функції у сферах економіки і боротьби з корупцією
  • позбавляє СБУ повноваження здійснювати слідчі функції
  • скорочує кількість працівників Служби безпеки.

Що так: 

  • зосереджує СБУ на контррозвідувальній діяльності, що й має бути її пріоритетом
  • позбавлення СБУ невластивих їй функцій і повноважень.

Що не так: 

  • невластиві функції у сферах економіки і боротьби з корупцією були фактично передані новоствореному БЕБ – проблема надмірного впливу СБУ на економіку не була вирішена, а просто переміщена в інше відомство
  • у складі СБУ досі залишатиметься департамент господарського забезпечення з роздутим штатом. Ця структура обслуговує саму службу, а також належні їй заклади та установи (санаторії, дитячі садки, поліклініки тощо). Потреба такої структури у складі СБУ є сумнівною.

Хто підтримав: фракції “Слуга народу” (200 нардепів), “Опозиційна платформа – за життя” (19), “Європейська солідарність” (22), “Голос” (17), групи “За майбутнє” (4) та “Довіра” (17), позафракційні (6).

 

Почали виправляти процедуру виборів керівників університетів (4489-1)

Яка стадія: ухвалили за основу. Нардепи мають час на доопрацювання проєкту.

На кого вплине: студентів, викладачів, працівників і керівників закладів вищої освіти.

Що змінює: 

  • у разі, якщо у першому турі виборів керівника закладу вищої освіти жоден із кандидатів не набрав необхідної кількості голосів, відбувається другий тур, де перемагає кандидат з більшою кількістю голосів
  • якщо вибори не відбулись, жоден кандидат не набрав необхідної кількості голосів чи переможець не проходить спеціальну перевірку, оголошують новий конкурс.

Чому важливо: наразі для того, щоб перемогти у конкурсі на посаду керівника закладу вищої освіти, необхідно отримати більше 50% голосів осіб, які мають право голосу.  Через цю норму, у Києво-Могилянські Академії вже двічі не змогли обрати президента академії. З подібною проблемою зіткнувся й Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Що так: вирішення проблеми, коли неможливо обрати керівника закладу вищої освіти через низьку явку виборців.

Хто підтримав: всі фракції і групи (335 нардепів).

 

Що ще: