Дайджести

Спецвипуск! Реформа державної служби на позачерговому засіданні парламенту

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков на вимогу президента Володимира Зеленського скликав на 23 лютого позачергове засідання парламенту. Єдине питання порядку денного  пропозиції президента щодо державної служби в Україні. Що пропонує президент і які ризики?  


Реформувати державну службу і відновити конкурси (4531)

Яка стадія: президент ветував законопроєкт і надав свої пропозиції. Нардепи мають або розглянути ці пропозиції, або долати вето. 

На кого вплине:  

  • нардепів, прем’єра, міністрів, в.о. міністрів, заступників міністрів – проєкт визначає особливості та перелік повноважень в.о. міністра 

  • державних службовців, кандидатів на державну службу, "карантинних" державних службовців – в частині конкурсів на державну службу 

  • громадян – в частині якості державної політики.  

Чому важливо: український уряд Дениса Шмигаля вже майже рік неукомплектований і не може працювати ефективно: 

  • міністра енергетики не призначили  

  • протягом тривалого часу без постійного очільника лишались міністерства освіти та культури 

  • Юрія Вітренка, в.о. міністра енергетики, вже двічі парламент відмовився призначати міністром. Перший раз 17 грудня, другий – 28 січня. З березня 2020 року Юрій Вітренко – четвертий в.о. міністра енергетики. 

Якщо парламент не призначив постійного міністра, уряд може покласти обов'язки в.о. міністра на його заступників. В.о. міністра мають обмежені повноваження і не можуть самостійно здійснювати політику у відповідній сфері. 

Що ухвалили нардепи 

виконувачам обов’язків міністра: 

  • заборонити бути в.о. міністра особам, яких парламент відмовився призначати міністрами 

  • збільшити повноваження в.о. міністра у перші 60 днів після звільнення міністра 

  • за ці 60 днів в.о. міністра міг би керувати діяльністю міністерства, скасовувати акти терорганів, розподіляти повноваження між заступниками, розподіляти бюджетні кошти, підписувати накази міністерства, спрямовувати і координувати роботу центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує міністерство 

державним службовцям: 

  • категорії "А"  захистити від свавільного звільнення новопризначеними Кабміном, міністрамикерівниками центральних органів виконавчої влади протягом чотирьох місяців з дня їхнього призначення 

  • припинити "карантинні" конкурси на державну службу, відновити конкурси протягом шести місяців з дня ухвалення закону 

  • "карантинним" державним службовцям обмежити строк перебування на посадах на час конкурсу, але не довше дев’яти місяців з дня ухвалення закону 

  • особам, які досягли 65-річного віку, унеможливити роботу на державній службі. 

Що пропонує президент: надати в.о. міністра усіх повноважень міністра. 

Маніпуляції:  

Президент у тексті вето вказує, що: 

  • Верховна рада самоусувається від призначення міністрів і дозволяє покладати на в.о. міністрів лише окремі повноваження 

  • нардепи порушують принцип стримувань і противаг, надмірно впливаючи на уряд. 

Але: 

  • відповідно до Конституціїпарламент призначає міністрів за поданням прем'єра або президента (щодо міністра оборони чи міністра закордонних справ)  

  • саме на Верховну Раду покладається завдання контролювати роботу Кабміну. 

У кожній демократичній країні завданням прем’єра є сформувати повноцінний уряд, а парламенту  контролювати і спрямовувати його роботу. Це не порушує принцип стримувань і противаг, як каже президент, а є його ключовим елементом.  

Що не так у пропозиціях президента:  

  • прем’єр не погоджуватиме міністрів з парламентом: якщо в.о. міністрів мають усі повноваження, прем’єр зможе всупереч Конституції формувати склад уряду рішенням самого уряду 

  • парламент не зможе якісно контролювати уряд. Взаємодія між міністрами і нардепами буде ще гіршою, що сприятиме конфліктам між Кабміном та Верховною радою 

  • уряд перестане бути підзвітним громадянам: Кабмін зможе призначати нового в.о. з повноваженнями міністра ледь не кожного дня. У разі провалу урядової політики, не буде кого притягнути до політичної відповідальності.  

Можливі рішення парламенту: 

  • подолати вето президента. Для цього необхідно 300 голосів. Зібрати їх у складі парламенту, де 247 голосів має президентська фракція, буде щонайменше складно. За таке рішення мають проголосувати принаймні 124 нардепи фракції "Слуга народу" 

  • підтримати пропозиції президента. Для цього достатньо 226 голосів. Але так парламентарям доведеться відмовитись від ключових новацій ухваленого ними проєкту та позбавити себе контролюючої функції щодо уряду. Шанси на це невеликі. 

  • відхилити пропозиції президента і законопроєктДля цього достатньо не підтримати достатньою кількістю голосів для жодного з попередніх варіантів. Після цього парламент може розпочати процес напрацювання нового законопроєкту для збереження балансу гілок влади в державіЦе найбільш ймовірне рішення. 

 

Нам дуже приємно, що ви цікавитесь суспільно-політичним життям нашої країни!

Якщо вам подобається те, що ми робимо, пропонуємо вам стати патроном Центру спільних дій та підтримати нас щомісячним внеском від 3$ тут. Окрім цього, щомісячні внески дадуть змогу вам ближче познайомитися з командою та отримати наші додаткові продукти.

Зрештою, так ви допоможете нам робити аналітику регулярною, політику більш доступною, а діяльність влади – прозорою для громадян усієї країни.