Шляхи вирішення “конституційної кризи”: відновити довіру до конституційного судочинства, зменшити фінансування Конституційного Суду чи збільшити кворум

04 Листопада 2020
Шляхи вирішення “конституційної кризи”: відновити довіру до конституційного судочинства, зменшити фінансування Конституційного Суду чи збільшити кворум
Головна > Моніторинг рішень > Шляхи вирішення “конституційної кризи”: відновити довіру до конституційного судочинства, зменшити фінансування Конституційного Суду чи збільшити кворум

Рішення Конституційного Суду (надалі  КСУ) щодо скасування електронного декларування викликало різку реакцію у суспільства. Політики намагаються вирішити цю ситуацію і пропонують різні шляхи: від звільнення усіх суддів КСУ до зменшення фінансування цієї інституції. Та всі вони несуть значні ризики для держави. 

Відновити довіру до конституційного судочинства (4288)

Хто зареєстрував: президент. 

Що змінює:  

  • визнати нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) рішення КСУ щодо електронного декларування як таке, що ухвалене суддями в умовах реального конфлікту інтересів 

  • повернути редакції статей закону “Про запобігання корупції” та Кримінального кодексу, які КСУ визнав неконституційними 

  • зупинити повноваження складу КСУ, який діяв на момент ухвалення рішення щодо електронного декларування 

  • президенту, парламенту та з’їзду суддів розпочати конкурсний добір з подальшим призначенням нового складу КСУ. 

Що не так 

  • відповідно до Конституції, рішення та висновки, ухвалені КСУ, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. Ні президент, ні парламент не можуть своїм рішенням визнати рішення  нікчемним 

  • відповідно до Конституціїнормиякі КСУ визнав неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішенняПросто відновити попередні редакції неконституційних норм неможливо 

  • згідно з Конституцією, звільнити суддю КСУ можна лише за рішенням самого Суду у визначених випадках, які окреслює виключний перелік підстав. Тому проєкт суперечить Конституції 

  • проєкт президента є спробою впливу на суддів КСУ що заборонено Конституцією. Суддів КСУ не можна притягувати до відповідальності за ухвалення рішень  

  • для забезпечення незалежності від політичного впливу система добору суддів КСУ побудована так, щоб виборчі цикли не впливали на кардинальну зміну складу Суду. У разі “перезавантаження”, президент та парламент (у якому більшість складає фракція президента) зможуть сформувати більшість на наступні 9 років, що узалежнить КСУ від чинної влади. 

Альтернативний проєкт щодо відновлення довіри до конституційного судочинства (4288-1)

Хто зареєстрував: Олексій Гончаренко, фракція “Європейська Солідарність”. 

Що змінює:  

  • визнати нікчемними (такими, що не створюють правових наслідків) рішення КСУ щодо: 

    • електронного декларування – як таке, що ухвалене суддями в умовах реального конфлікту інтересів. Повернути редакції статей закону “Про запобігання корупції” та Кримінального кодексу, які КСУ визнав неконституційними 

    • рішення КСУ щодо рішення президента про дострокове припинення повноважень парламенту у травні 2019 року 

  • визнати неконституційним указ президента про дострокове припинення повноважень парламенту та нелегітимними  призначення позачергових виборів, їхні результати, правові наслідки  роботи нардепів IX скликання  

  • припинити повноваження парламенту та призначити позачергові вибори нардепів. 

Що не так 

  • відповідно до Конституції, рішення та висновки, ухвалені КСУ, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. Нардепи не можуть своїм рішенням визнати рішення КСУ нікчемним 

  • відповідно до Конституціїнорми, які КСУ визнав неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення. Просто відновити попередні редакції неконституційних норм неможливо 

  • Верховна Рада не може визнавати неконституційними чи нелегітимними рішення президента, Центральної виборчої комісії чи інших державних органів, зокрема щодо виборів, встановлення їхніх результатів тощо 

  • відповідно до Конституціїдостроково припиняти повноваження парламенту може лише президент, якщо: 

    • протягом одного місяця не сформована коаліція депутатських фракцій 

    • протягом шістдесяти днів не сформовано склад уряду 

    • протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатись. 

Змінити фінансування Конституційного Суду (4308)

Хто зареєстрував: Галина Янченко, фракція “Слуга Народу”. 

Що змінює: зменшує видатки з Державного бюджету у 2020 році на КСУ на майже 110 млн грн., тобто більш, ніж на третину. Натомість, ці гроші перенаправляються на надання освіти закладами загальної середньої освіти державної форми власності. 

Що не так 

  • відповідно до Конституції, держава забезпечує фінансування та належні умови для діяльності КСУ. Зменшення видатків на КСУ означає й зменшення гарантій його належної роботи 

  • проєкт є спробою впливу на суддів КСУ, що заборонено Конституцією. 

Збільшити мінімальну кількість суддів Конституційного Суду, необхідну для здійснення конституційного провадження (4311)

Хто зареєстрував: група нардепів з фракцій “Слуга Народу” та “Голос” на чолі з Олександром Корнієнком та Ярославом Юрчишиним, а також представники групи “Довіра”. 

Що змінює: збільшити мінімальну кількість суддів, яка необхідна для того, щоб КСУ був повноважним здійснювати конституційне провадження, з 12 суддів до 17. 

Що не так 

  • надмірний вплив парламенту на КСУВизначаючи  необхідну для ухвалення рішення чи мінімального кворуму кількість суддівПарламент може заблокувати роботу Суду 

  • можливість заблокувати роботу КСУ. Президенту та парламенту буде достатньо не призначити до складу КСУ двох суддів для того, щоб унеможливити його роботу 

  • створює умови для ухвалення свавільних рішень. Можливість заблокувати роботу КСУ дозволяє парламенту та президенту ухвалювати неконституційні закони та рішення, які буде неможливо оскаржити  

Відновити скасовані Конституційний Судом норми (4304)

Хто зареєстрував: 125 нардепів на чолі з Дмитром Разумковим, Головою Верховної Ради. 

Що змінює:  

  • відновити визнані неконституційними норми закону Про запобігання корупції” і Кримінального кодексу

  • встановлює завдання для Кабміну протягом двох місяців подати на розгляд парламенту проєкти, спрямовані на вирішення проблем рішення КСУ по електронних деклараціях. 

Що не так: 

  • після рішення КСУ, частина норм юридично перестала існувати. Відновлювати їх таким чином неправильно 

  • судді та працівники державних органів через недосконалу нормопроєктувальну техніку можуть відмовитись виконувати відновлені норми закону. 

Як треба: для того, щоб обійти рішення КСУ, можна викласти норми у нових редакціях і зі зміненою нумерацією. Таким чином, парламент не порушить рішення КСУ. 

Як можна розв’язати цей конфлікт у конституційний спосіб:

1. Щодо скасованих норм закону “Про запобігання корупції” і Кримінального кодексу: 

  • виписати визнані неконституційними норми закону “Про запобігання корупції” з новими номерами статей таким чином, щоб вони не поширювались на суддів

  • прописати нову процедуру моніторингу способу життя суддів і перевірки їхніх декларацій таким чином, щоб не порушувався принцип незалежності суду

  • переглянути склад злочину “Декларування недостовірної інформації”, виписати його таким чином, щоб не порушувати рішення КСУ. 

2. Щодо роботи КСУ: 

  • призначити суддів КСУ для того, щоб повністю сформувати його склад: двох має призначити Верховна Рада, одного  з’їзд суддів

  • у разі затвердження відставки судді Ігоря Сліденка, який вже подав заяву про відставку, а також у разі подібних дій від інших суддів КСУ – призначити на їхні місця нових суддів невідкладно

  • розслідувати факт можливого посягання суддів КСУ на конституційний лад

  • змінювати склад суддів поступово у порядку, визначеному Конституцією. Зокрема, у 2022 році закінчуються повноваження трьох суддів КСУ.