Події

Що заважає бізнесу Харківщини експортувати до ЄС більше?

Низька поінформованість, корупційні схеми, непрозоре технологічне регулювання, надмірне податкове навантаження, нерівні умови конкуренції та слабка державна підтримка є основними перешкодами бізнесу Харківщини щодо виходу на європейський ринок. Це стало відомо завдяки публічній консультації «Оновлення Угоди про Асоціацію з ЄС: потреби та очікування бізнесу Харківщини», яку провів Центр спільних дій спільно з офісом віцепрем‘єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

В Україні вже майже 5 років діє Угода про асоціацію з ЄС. Зовсім скоро настане час, коли можна підвести підсумки та за потреби оновити деякі положення Угоди, зокрема у частині поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі.


Чому важливо вислухати бізнес

Для того, аби українська сторона була більш переконливою та мала обґрунтовані позиції на переговорах з представниками європейського союзу, слід зібрати позиції тих, хто безпосередньо працює за умови Угоди.

«Це в радянські часи було так, що приходив чиновник, який розповідав громадянам, як має бути і як слід робити. Сьогодні треба докорінно змінювати підхід. Адже по всьому світу законопроєкти не пишуть з голови, їх пишуть в стінах уряду, бо у нього є можливість зібрати позиції тих, на кого вплине те чи інше рішення. І у нас зараз чудова нагода вислухати регіональний бізнес та зібрати його позиції», – наголосив голова Центру спільних дій Олег Рибачук.

Його думку підтримав радник віцепрем’єрки із питань Європейської інтеграції Іван Нагорняк та додав, що зусилля Уряду спрямовані на забезпечення для українських підприємств рівних із європейським бізнесом умов руху товарів, капіталів, послуг і робочої сили:

«Європейський Союз до нас імпортує тільки маленьку частку сировини. Здебільшого їхній експорт до України автомобілі й товари з великою доданою вартістю. Саме задля того, щоби якось змінити цю картину і стимулювати експорт нашої переробної промисловості, ми почали цей діалог про оновлення Угоди про Асоціацію», – підкреслює Іван Нагорняк.

На публічній консультації детально обговорили питання того, як бізнес Харківщини використовує переваги зони вільної торгівлі, які відчуває перешкоди для виходу на європейські ринки і як держава може допомогти ці проблеми вирішити. Але найбільше присутні представники підприємств, їхніх об’єднань, торгово-промислових палат і місцевих органів влади сфокусувалися на проблемах, з якими вони стикнулися, під час роботи в межах Угоди та пропозиціях їхніх рішень.


Складно вбудувати свій бізнес у європейський ринок

Однією з найбільших проблем для українських виробників є рівний доступ до ринку та нерівні умови ведення бізнесу в Україні та ЄС. Сергій Хміль, генеральний директор Харківського підшипникового заводу наголосив, що його підприємству вдалося адаптуватися до вимог європейського ринку, незважаючи на те, що його продукція дещо відрізняється, вони експортують підшипники для сільгосптехніки та вагонобудування.

Утім, багато китайських і російських підприємств постачають в Україну і ЄС свою продукцію за цінами, нижчими за ринкові.

У такий спосіб ці підприємства намагаються витіснити Харківський підшипниковий завод із вітчизняного та міжнародного ринків. Утім, за його словами, його підприємству вдалося адаптуватися до європейських вимог:

«Ми хотіли би, щоб у всіх угодах із ЄС враховували моменти захисту національного виробника високотехнологічної продукції. Це слід регулювати через митні тарифи і доступ на ринки. Нам вдалося всі перешкоди із сертифікацією подолати успішно. Тому з цим проблем нібито нема. Проблема якраз у квотах, доступі, нормальних митних тарифах з обох сторін. Також важливо уряду працювати над подоланням явно помітних корупційних схем, які заважають нашим високотехнологічним підприємствам», – пропонує Сергій Хміль.

Натомість виконавчий директор Об'єднання промисловців і підприємців Харківської області Едуард Набока поскаржився, що українським виробникам все ж таки складно вбудуватися у європейський ринок.

«Певні технічні умови, які повинні відповідати європейським стандартам, коштують грошей. Не у всіх вони є. Нам треба конкурувати. Наприклад, мати рівні умови з доступу до кредитів. Навіть сьогодні, коли ставка рефінансування Нацбанку зменшили до шести відсотків, у Європі вона все одно менша. А лізингові програми у нас не працюють майже взагалі. Це все робить наш бізнес неконкурентним», – додає він.

Представник Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак наполягає на тому, що держава повинна створювати умови для того, щоб європейські підприємці знайомилися із можливостями українського бізнесу:

«Держава всіляко має забезпечувати участь бізнесу в різноманітних торгових місіях, ярмарках, виставках в Європі, комунікувати з потенційними замовниками про те, що може український бізнес, та зробити все, аби технічне врегулювання було більш прозорим», – пропонує він.

Рішення проблеми він бачить у створенні обласних офісів із просування експорту на додаток до національного офісу. На його думку, ці установи необхідні для того, щоб допомагати підприємствам на місцях, знаючи їхню специфіку.

Але при розширенні уже наявних інституцій із просування підприємств на ринки Європи, можливо, знехтують напрацюваннями місцевих організацій. Такі побоювання висловила директорка Харківського регіонального центру підтримки підприємництва при Харківській ОДА Ксенія Маркулова.

«В нас є багато започаткованих класних ідей, той же Export Promotion Office і багато хто вже намагається просувати наші підприємства, їм допомагати. Але це все в нас трошки розрізнено. І коли створюють щось нове, навіть у регіонах, всі починають спочатку. Тому, якщо буде ідея створення чогось нового, то важливо, щоб розглянули інфраструктуру на місцях, яка вже працює з бізнесом і тоді вже в межах проєкту це все реалізовувати», – пропонує вона.

Також представниця Харківської торгово-промислової палати Інна Каутна наголосила, що держава повинна допомагати готувати підприємства до виходу на ринки країн ЄС, навіть допомагати із вибором країн, із якими співпрацювати та де шукати партнерів.

«Це інформування, допомога, навчання. Зокрема грошова підтримка наших підприємств, вони мають зрозуміти, як свою продукцію підготувати для експорту в Євросоюз та переобладнати виробництва, щоб вони змогли виготовити продукцію, яка буде затребуваною та конкурентною закордоном», – доповнила вона.


Різні мови спілкування та непереконлива турбота держави

Державі слід підтримувати бізнес, але робити це треба зважено та раціонально. Як зазначив Юрій Михайлов, власник агрокластеру Agro Food Cluster Kharkiv, список виробників, які отримують державну підтримку – дуже великий, але щодо якості – абсолютно не конкурентний на сьогодні. Тому державі слід оновити свої вимоги.

Навіть у своїй роботі через це він зіткнувся з проблемами неякісної вітчизняної продукції. Нещодавно його підприємство купувало вітчизняну сівалку, кошти на яку виділила держава через програму підтримки бізнесу. Для її виготовлення виробник, якого підтримала держава, попросив кошти наперед. Однак, сівалку доставили із запізненням, до того ж, вона постійно ламається.

А от Володимир Косенко із Фундації «Схід-Захід» стикнувся і з тим, що український ринок говорить з європейським на різних мовах, утім, це стосується не лише мови спілкування, але й структурних мов, зокрема стилю ведення документів:

«Нещодавно привозив у область експерта із Нідерландів, який оцінював інвестиції у кілька туристичних об’єктів на території Харківщини. Для того, щоб провести більш обґрунтовану оцінку та зрозуміти, як ці об’єкти сприймає місцева влада та наскільки це вплітається в стратегію розвитку території, він попросив програму розвитку туризму в області, якої на той час не існувало та не існує до сих пір”.

З іншої сторони, на його думку, в Україні особливо загострена криза довіри, коли держава багато обіцяє, але натомість мало що робить.

Цього тижня команда Центру спільних дій спільно із представниками офісу віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України будуть спілкуватися з представниками бізнесу Полтави і Херсона.

Позиції бізнесу, висловлені під час консультацій, будуть використані урядом для формування української переговорної позиції для модернізації угоди про асоціацію з ЄС.