Події

Що найбільше «допекло» бізнесу Полтавщини у співпраці з країнами ЄС?

Бізнес Полтавщини хоче створювати продукцію з високою доданою вартістю, однак їм бракує державної підтримки, сучасних технологій, більш лояльних умов кредитування та оподаткування. Це стало відомо завдяки публічній консультації, яку організували Центр спільних дій спільно з Офісом віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

В Україні вже майже 5 років діє Угода про асоціацію з ЄС. Зовсім скоро настане час, коли можна підвести підсумки та за потреби оновити деякі положення Угоди, зокрема у частині поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі.


Діяти на випередження

За останній час бізнес активно розвивається. Утім, умови для його розвитку можна покращувати, якщо знати, як та що саме. Тому перед перемовинами з ЄС потрібно підготувати не просто підсумки того, що вже зробили за 5 років дії Угоди, але й напрацювати позиції, які можуть покращити майбутнє бізнесу та ще більше спростити умови його роботи на європейському ринку. У цьому переконаний заступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства України, торговий представник України – Тарас Качка:  

«Угода з ЄС є взірцем, на який орієнтуються інші держави, наприклад Туреччина. Утім, цей документ укладали «в сиву давнину» і його треба оновити. Адже за цей період ми показали, що український бізнес набагато глибший», – додав він. 

Його думку продовжив голова Центру спільних дій Олег Рибачук, який сподівається, що уряд під час ухвалення своїх рішень все частіше буде враховувати позиції заінтересованих сторін, а не результати закритих фокус-груп на печерських пагорбах. 

Питання удосконалення умов для розвитку бізнесу уже давно назріло в Полтавській області, зокрема Олег Синєгубов, голова Полтавської ОДА зазначив, що постійно отримує запити від бізнесу щодо того, як покращити їхнє становище.   

«Ми хочемо створити умови для розвитку та прагнемо, аби влада стала партнером для бізнесу. Адже чим більше розвивається бізнес, тим більше інвестують у створення нової інфраструктури. Ми робимо все можливе, аби бізнес почули», – запевнив він.  

 

Важливий свій повноцінний продукт та вміння його продати

Бізнес Полтавщини скаржиться на те, що він не є конкурентним з виробниками з ЄС, захищених національним законодавством, а тому йому досить складно пробитися на європейський ринок. Полтавські підприємці пропонують, аби Україна також більше підтримувала та захищала своїх виробників на рівні податкової та митної політики: 

«Нам потрібні умови, щоб ми були на рівні з виробниками з ЄС. Тому державі слід проводити справедливу цінову політику та захищати своїх нацвиробників, як це робить ЄС. Ми маємо поставити теж надбавку на продукцію з ЄС, яка йде до нас. В іншому випадку в наших виробників будуть проблеми», – наголосив Олег Синєгубов. 

Також очільник ОДА додав, що Україні слід створювати свою продукцію з високою доданою вартістю, а не лише експортувати сировину, яка має здебільшого низьку ціну.  

Окрім цього, на думку Тараса Качки, уряду спільно з бізнесом слід вчитися приймати виклики та думати більш глобально, зокрема шукати нові ринки та брати участь в тендерах ЄС: 

«Доступ до процедур закупівель є тільки у виробників з ЄС чи з країн, з якими ЄС має угоди. Україна має угоди з ЄС, однак наші виробники поки вважають, що в них нема шансів. Але треба вчитись брати участь у тендерах, виходити на ширші ринки. Також варто розуміти, хто наші клієнти, яка в них стратегія щодо закупівель, в які країни можна експортувати. Це вже стратегічні та  дипломатичні аспекти, які не обов’язково прописані в угоді, але їх чітко можна відпрацювати з урядом. 

В ЄС є великі амбіції щодо вуглецевої нейтральності. Для України це виклик та водночас шанс. Ми близькі до ЄС, відтак транспортування з України в європейські країни  створюватиме менше шкідливих викидів в атмосферу. Якщо, наприклад, закуповувати руду у далеких країнах, то доставка звідти – це великі викиди. Тому українському бізнесу слід перейматись не лише митами і ціною , але й такими тонкими речима, які надають Україні переваги», – завершив Тарас Качка. 

 

Чого бізнесу з Полтавщини бракує найбільше?

Вхід на ринок ЄС для українських виробників досить обмежений, зокрема через сертифікацію, яка є дороговартісною Тому для того, аби виглядати на європейському ринку більш конкурентноздатними, держава має підтримувати український бізнес, як це роблять держави в інших країнах. Таку думку висловив Сергій Кіптілий, представник ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод».

«Вихід на ринок ЄС потребує чималих інвестицій. Наприклад, в інших і країнах СНД, вагонобудівні підприємства мають інструменти державної підтримки. Їм компенсують з держбюджету вартість доставки вагонів до ЄС, вартість проходження сертифікації, а також кредитують під пільгову відсоткову ставку. Також держава надає тендерні гарантії та гарантії виконання контрактів. Якщо б в нас були такі можливості, то це б значно розвинуло вагонобудівну промисловість в Україні загалом», – зазначив Кіптілий.

Про неконкурентоздатну українську продукцію на європейському ринку зазначив Віктор Чміль, представник ТОВ «Ворскла-стиль». На його думку, це відбувається через чимале податкове та митне навантаження при імпорті сировини для своєї продукції: 

«Наша легка промисловість залежить від імпорту сировини. Для виробництва своєї продукції ми завозимо сировину з Туреччини чи Китаю. Але в процесі сплати мита, виявляється, що платити потрібно не з тої вартості товару, яка є реальною і на яку укладена угода з постачальником, а виходячи з “індикативної ціни товару”. І виявляється, що платимо за товар ми, наприклад 13 євро, а митники і податківці при імпорті цієї сировини ставлять нам ціну 20 євро. Все це впливає на вартість товарів, які ми виробляємо. І від цього наша продукція стає неконкурентноздатною». 

А от Олег Дем’янко із «Заводу алмазного інструменту» поскаржився на додаткові вимоги ЄС щодо обладнання та сертифікації, що коштує чималих грошей. Він стверджує, що останні 10 років абсолютно ніхто не зацікавлений у просуванні української продукції, хоч раніше це робили, до прикладу посольства: 

«Ми втратили допомогу від посольств, які раніше рекламували нашу продукцію. Зараз держава ні в чому не допомагає. Нашу продукцію купують з відстрочкою виплати на 60 днів. Банки ставлять неймовірні відсоткові ставки. В той же час, у  Білорусі нашому конкуренту дають кредит з пільговою ставкою 0,5% на 5 років та можливістю розвиватися»,  наголосив Дем’янко. 

Про проблеми сертифікації згадав і Дмитро Піддубний, представник ТОВ «Ендейвер». Зокрема, в нафтогазовій галузі проблема сертифікації досить специфічна. Там діють правила американської сертифікації American Petroleum Institute (АРІ), але це дорого та часозатратно, а через відсутність попиту – ще й дуже важко.

Також він розповів, що його підприємство на 99% – імпортер, але має досвід співпраці з ЄС та прагне збільшити частку експорту в Німеччину, Польщу та Чехію, утім поки що спроби – безуспішні: 

«Всюди відповідь одна – без юридичної особи, зареєстрованої в країні експорту працювати не вдасться. В Німеччині наголошують на потребі високої якості продукції, а в Польщі і Чехії хочуть, щоб податки підприємств залишались там», – говорить Дмитро Піддубний.

Відсутність державної підтримки та вимоги сертифікації – це не єдина проблема, на яку скаржиться бізнес Полтавщини. Необхідність проходити сертифікацію в європейських лабораторіях, оскільки в Україні немає відповідних потужностей. Про це говорить Віталій Кобєлєв, представник ТОВ «Фірма Діамант ЛТД»: 

«Ми займаємось просуванням органічної і неорганічної продукції та зіштовхнулися з проблемами відсутності лабораторій органічної продукції, які б робили детальні аналізи на пестициди в УкраїніТому нам потрібно відправляти продукцію в Німеччину для аналізу. Це суттєво впливає на її ціну». 

Насамкінець заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, торговий представник України – Тарас Качка заохотив бізнес Полтавщини говорити про свої проблеми напряму з Міністерством закордонним справ чи Мінекономіки, які працюють безпосередньо в полі: 

«Адресуйте свої питання туди. Це проростатиме в правильне лобіювання закордоном ваших конкретних інтересів. Тому чим швидше ви їх озвучите, ти швидшою буде можливість їх вирішувати та надавати вам надалі урядову допомогу».