Дайджести

Продовження дії закону про особливий статус ОРДЛО, створення Бюро економічної безпеки і відновлення повноважень НАЗК

Наближення Різдвяних свят в українській політиці майже завжди означає поспішне ухвалення державного бюджету та інших важливих рішень. Серед них продовження на рік дії закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, створення Бюро економічної безпеки, яке чомусь дуже схоже на горезвісний департамент захисту економіки СБУ та відновлення неконституційних норм щодо діяльності НАЗК.

Продовження дії закону про особливості самоврядування в ОРДЛО

Стадія: перше читання 

На кого вплине: громадян України, мешканців окупованої частини Донецької та Луганської областей, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які можуть бути утворені на окупованих територіях, Російську Федерацію. 

Що змінює: продовжує дію закону про особливий статус ОРДЛО, яка закінчується 31 грудня цього року, ще на один рік.  

Що не так: 

  • закон ухвалили під тиском збройної агресії Росії проти України у вересні 2014 року. Він грубо суперечить Конституції України і його реалізація загрожуватиме незалежності та унітарності країни. Створює передумови для легалізації впливу окупантів на захоплені ними території. 

Чому важливо: продовження дії закону свідчить про відсутність альтернативних шляхів відновлення суверенітету України, про які неодноразово заявляв президент Зеленський. На ділі таке рішення означає збереження мінського переговорного процесу, який не матиме прийнятного для України результату. Виконання Мінських угод приведе  до створення на Донбасі зони російського впливу. Продовження поточного переговорного процесу приведе до збереження збройного протистояння з бойовими діями низької інтенсивності, що дозволятиме Росії  активізувати бойові дії для тиску на Україну.  

Створення Бюро економічної безпеки

Стадія: друге читання 

На кого вплине: бізнес, Службу безпеки України, інші правоохоронні органи та органи державної влади 

Що змінює: створює Бюро економічної безпеки України, яке має:  

  • виявляти та оцінювати ризики і загрози економічній безпеці держави та шукати способи їхнього усунення  

  • запобігати, виявляти, припиняти, розслідувати кримінальні правопорушення, що посягають на  економіку держави. 

Що не так:  

  • за своїми завданнями Бюро економічної безпеки (далі – БЕБ) є ідентичне з департаментом захисту економічної безпеки держави СБУ, про необхідність ліквідації якого говорять і бізнес, й українські експерти, і західні партнери через його протиправний тиск на бізнес та корумпованістьБЕБ стане рівноцінним наступником департаменту економіки з тими ж недоліками 

  • БЕБ поєднує в собі функції дізнання і досудового слідства, що створює передумови для безпідставного порушення справ Це суперечить курсу держави на розподіл цих функцій, який обрано внаслідок створення ДБР, як органу слідства у важливих справах 

  • БЕБ поєднує в собі функції безпекової служби в сфері економіки і правоохоронного органу, що є непритаманним розвиненим демократіям.  Повноваження БЕБ щодо всієї економіки, а не лише тих її об’єктів, які мають суттєвий вплив на добробут держави, робить бюро органом тоталітарного контролю за економікою  

  • в умовах демократичної держави і ринкової економіки такої структури як БЕБ в принципі не може існувати. 

Що замість:  

  • відхилити цей проєкт і створити бюро фінансової безпеки, яке буде опікуватися лише безпекою фінансової системи держави 

  • врегулювати питання критичної інфраструктури і її захисту: обмежити сферу діяльності відповідальних за неї органів лише найважливішими об’єктами економіки, а не всім бізнесом в країні. 

Відновлення повноважень НАЗК

Стадія: перше читання 

На кого вплине: НАЗК, НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд, суб’єктів декларування 

Що змінює: відновлює дію норм закону, які були визнані Конституційним судом такими, що суперечать Конституції. Встановлює особливості порядку перевірки декларацій та моніторингу способу життя суддів та суддів КСУ.  

Що так: дозволяє НАЗК відновити роботу з перевірки декларацій, моніторингу способу життя декларантів та інші повноваження цього органу. 

Що не так 

  • законопроєкт здебільшого повторно вносить в закон норми, які були визнані неконституційними. Він не враховує Рішення КСУ,  яке є остаточним та знову може стати підставою для визнання і нових норм неконституційними 

  • КСУ в рішенні вказує, що моніторити діяльність суддів можуть лише органи судової гілки влади, яким не є НАЗК. Тобто НАЗК не може легально здійснювати свої повноваження щодо суддів 

  • законопроєкт надає агентству такі повноваження з лише формальними особливостями їхнього застосуванняЦя норма буде неодмінно оскаржена у майбутньому та з дуже високою імовірністю визнана такою, що не відповідає Конституції.