Реформувати Уповноваженого з прав людини та підвищити відповідальність за санкції – що реєстрували нардепи

12 Лютого 2021
Реформувати Уповноваженого з прав людини та підвищити відповідальність за санкції – що реєстрували нардепи
Головна > Моніторинг рішень > Реформувати Уповноваженого з прав людини та підвищити відповідальність за санкції – що реєстрували нардепи

Поки прем’єрміністр Денис Шмигаль перебуває на засіданні Ради асоціації Україна-ЄС, а президент Володимир Зеленський розпочав робочу поїздку на Донбас, нардепи продовжують працювати і реєструвати проєкти, які вже ближчим часом можуть стати законами. Цього разу про ініціативи щодо Уповноваженого з прав людини і відповідальність за санкції.  

Удосконалити роботу Уповноваженого з прав людини (5019)

Хто зареєстрував: нардепи з групи “За майбутнє” та фракції “Слуга народу” на чолі з Тарасенком Тарасом. 

На кого вплине: громадян, президента, нардепів, суддів та суддів Конституційного Суду, органи державної влади та місцевого самоврядування, працівників апарату Уповноваженого з прав людини. 

Що змінює: 

  • кандидат на посаду Уповноваженого має досягти 35 років (наразі – 40),     мати досвід правозахисної діяльності п’ять років і останні п’ять років не працювати в органах прокуратури, внутрішніх справ, інших органах правопорядку 

  • кандидатів зможуть висувати голова парламенту, нардепи (не менше однієї четвертої від загальної кількості, 113 людей) або громадські правозахисні об’єднання через петицію, яка набрала 25 тис голосів 

  • голосування за Уповноваженого відбуватиметься шляхом таємного голосування 

  • Уповноважений буде контролювати дотримання прав людини у зоні бойових дій, а також готуватиме щорічну спеціальну доповідь з цього приводу 

  • Уповноважений не зможе розглядати скарги на президента, парламент, уряд, суддів та суддів Конституційного Суду. 

Чому важливо:  

  • Уповноважений парламенту з прав людини має слідкувати за дотриманням прав людини, реагувати на порушення та зловживання з боку правоохоронців 

  • наразі Уповноваженим є Людмила Денісова, яку пов’язують з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, що ставить під сумнів її здатність забезпечувати парламентський контроль за Національною поліцією та іншими органами, щодо яких міністр формує політику. 

Що так: 

  • відновлення таємного порядку обрання Уповноваженого дозволить голосувати нардепам не через політичні уподобання, наказ партії чи президента, а за кандидата, якого вони вважають найкращим 

  • залучення правозахисних об’єднань до добору кандидатів на посаду Уповноваженого. Тобто висувати кандидатів зможуть не лише політики, але й правозахисники. 

Що не такКонституція не визначає, скільки нардепів можуть пропонувати кандидата на посаду Уповноваженого. Оскільки це здійснюється через право законодавчої ініціативи, то це може робити кожен нардеп. 

Посилити наслідки застосування санкцій (5030)

Хто зареєстрував: група нардепів з фракції “Слуга народу” на чолі з Радіною Анастасією та Юрчишин Ярослав з фракції “Голос”. 

На кого вплине: громадян, державних службовців, президента, нардепів, кандидатів на посади президента, нардепів, депутатів місцевих рад, Національне агентство з питань запобігання корупції. 

Що змінює:  

– якщо щодо громадянина України застосували санкції, то: 

  • НАЗК здійснюватиме постійний моніторинг способу життя і першочергово перевірятиме його декларацію 
  • це буде підставою для відмови у призначенні на державну службу, а для державних службовців  звільнення з державної служби 
  • банки, страхові компанії та інші фінансові установи вважатимуть таких клієнтів та пов’язаних із ними людей клієнтами з високим ризиком відносин, а тому відмовлятимуться від взаємодії з ними 

– підставами цього будуть як санкції, введені президентом, так і санкції з боку Великобританії, ЄС, Ради Безпеки ООН, Управління контролю за іноземними активами мінфіну США.  

Що не так: 

  • ідея проєкту суперечить статусу України як суверенної та незалежної держави, оскільки робить рішення іноземних держав обов’язковими для України  

  • Україна буде змушена карати за санкції іноземних країн власних громадян, хоча держава мала б діяти навпаки – захищати своїх громадян 

  • нівелювання презумпції невинуватості та судової системи. Якщо людина вчинила злочин – її треба притягати до відповідальності через суд, а не через політичні механізми 

  • завдання НАЗК – протидія корупції. Санкції застосовують для протидії загрозам безпеці держави. Тому суб’єктом, який реагує на санкції, має бути Служба безпеки, а не НАЗК.  

Нам дуже приємно, що ви цікавитесь суспільно-політичним життям нашої країни!

Якщо вам подобається те, що ми робимо, пропонуємо вам стати патроном Центру спільних дій та підтримати нас щомісячним внеском від 3$ тут. Окрім цього, щомісячні внески дадуть змогу вам ближче познайомитися з командою та отримати наші додаткові продукти.

Зрештою, так ви допоможете нам робити аналітику регулярною, політику більш доступною, а діяльність влади – прозорою для громадян усієї країни.