Статті

Київська область: кого обираємо у Броварах, Білій Церкві та інших важливих містах

Автор – Олег Савичук, аналітик Центру спільних дій, для "24 каналу"

У Київській області 25 жовтня оберуть депутатів 24 міських, 23 селищних та 22 сільських рад. Що мають робити депутати місцевих рад, за що відповідають та для чого потрібні – читайте у матеріалі.

Головною темою найближчих тижнів будуть місцеві вибори. Вони пройдуть вже 25 жовтня по всій території України. Їхні результати матимуть багато наслідків: від долі реформ децентралізації і місцевого самоврядування до стосунків центральної влади з регіонами на наступні п'ять років. 

Ці результати будуть безпосередньо впливати на наші життя і комфорт, вирішення наших проблеми. Серед тих, які, на думку українців, найбільше хвилюють, медицина, освіта, дороги, економіка та робочі місця, а також боротьба з корупцією. Це ті процеси, на які можуть впливати місцеві депутати і голови громад, і принаймні частково розв'язувати їх.

У Київській області 25 жовтня проведуть вибори до 77 рад: обласної, 7 районних та 69 територіальних громад (24 міських, 23 селищних та 22 сільських). У територіальних громадах оберуть голів громади, які очолять виконавчі комітети – органи місцевих рад, які реалізують їхні рішення.

Це значна кількість посадових осіб, зокрема депутатів рад. Кількість депутатів визначається за принципом чим більше виборців – тим більша кількість осіб їх представлятиме.

Але що вони роблять? І навіщо взагалі потрібні? Відповіді на ці та інші питання читайте на сайті 24 каналу.


Обласні і районні ради

Обирати депутатів Київської обласної ради будуть виборці, які проживають у Київській області. Оскільки Київ як столиця не належить до Київської області, то кияни не будуть голосувати за депутатів обласної ради.

За даними Центральної виборчої комісії, участь у голосуванні до обласної ради зможуть взяти понад 1,463 мільйонів виборців, що становить понад 81% усіх жителів Київської області. Тому в обласній раді буде 84 депутати.

Вибори у районах пройдуть за новим адміністративно-територіальним поділом – у серпні 2020 року парламент ухвалив рішення про їхнє укрупнення. Замість 25 районів у Київській області створили 7: Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Бучанський, Вишгородський, Обухівський та Фастівський. Найбільша кількість виборців у Білоцерківському районі – майже 350 тисяч, тому у районній раді буде 54 депутати. У Бучанській районній раді теж буде 54 депутати, хоча кількість виборців становить 287 тисяч. В інших п'яти районних радах буде по 42 представники.


Повноваження обласних і районних рад подібні, але поширюються на область і район відповідно. Ледь не найважливішим серед них є ухвалення бюджету. Його проєкт готує голова державної адміністрації, якого призначає президент за поданням уряду.

Обласні і районні бюджети формуються коштом надходжень із державного бюджету (субвенцій, дотацій) і податків. З обласного бюджету Київської області у 2019 році здійснили видатків майже на 10 мільярдів гривень, хоча у 2015 році вони складали 5,6 мільярда. Така різниця у коштах з'явилась завдяки реформі децентралізації. Після її завершення місцеві бюджети мають стати ще більшими.

Ці кошти розподіляються між бюджетами громад на виконання спільних соціально-економічних, культурних або інших програм, які є важливими для регіону, підтримку та розвиток обласної або районної інфраструктури, підприємств, шкіл, університетів тощо.

Обласні і районні ради контролюють роботу представника держави на території області. Вони можуть вимагати звіти від голови державної адміністрації та прокурора, керівника органу поліції, оскаржувати рішення президента, органів виконавчої влади, які обмежують повноваження депутатів. У разі, якщо між головою державної адміністрації та представниками громади – конфлікт, депутати можуть оголосити такому представнику держави недовіру. Якщо за це проголосують дві третини депутатів – він має автоматично піти у відставку.

Так зробили у Кагарлицькій райраді, коли у серпні 2017 року оголосили недовіру голові державної адміністрації – Віктору Коляді. Оскільки за рішення проголосували дві третини депутатів, шансів лишитися на посаді у нього не було.

Не менш важливим є повноваження управляти об'єктами спільної власності територіальних громад. Це можуть бути школи, підприємства, аеропорти, бібліотеки тощо. Так, Київська обласна рада управляє Київською обласною клінічною лікарнею, Київським обласним кардіологічним диспансером, підприємствами, які надають послуги з тепло та водопостачання: "Бородянкатепловодопостачання", "Кагарликтепломережа", «Ірпіньтепломережа» тощо. А до прикладу, на балансі Обухівської районної ради – Меморіал пам'яті жертв Голодомору.


Територіальні громади Київщини

Реформа децентралізації полягала у створенні таких адміністративно-територіальних одиниць, які могли б себе фінансово забезпечити і менше залежати від державного бюджету. Такою одиницею стали територіальні громади – об'єднання кількох сіл, селищ чи міст, з єдиною радою і головою, а тому й бюджетом.

Як вже згадувалось, у Київській області створили 69 територіальних громад: 24 міських, 23 селищних та 22 сільських. Найбільшою за кількістю виборців є Білоцерківська ОТГ, у якій їх зареєстровано понад 155 тисяч. Тому у тамтешній раді буде 42 депутати. По 38 депутатів буде у Броварській, Фастівській та Ірпінській ОТГ, у яких проживають майже 93 тисячі, 56 тисяч та 51 тисяча виборців відповідно. У громадах, у яких проживає менше 10 тисяч виборців, буде по 22 депутати. У Київській області таких 24 громади, зокрема найменша – Томашівська ОТГ, з кількістю виборців близько 3,5 тисячі.

Вибори до рад громад та їхніх голів особливо важливі, оскільки саме ці структури зможуть вплинути на ситуацію у громаді, покращити її або навпаки – ускладнити проблеми. Наприклад, для жителів Броварів найбільшими проблемами є мала кількість шкіл та дошкільних навчальних закладів, якість комунальних послуг, доріг, велика кількість безпритульних тварин та корупція. І на всі ці речі можуть вплинути органи місцевого самоврядування.

У сфері освіти органи місцевого самоврядування на рівні громад управляють мережею комунальних закладів освіти, формують освітню політику та фінансують її. Це означає, що саме вони можуть утворювати, ліквідовувати чи реорганізовувати дитячі садки, школи та навіть університети. Також вони можуть фінансувати ремонт чи утеплення шкіл, технічне забезпечення, закупівлю навчальних матеріалів тощо. Також місцева влада може доплачувати педагогам, виділяти кошти на олімпіади, конкурси, фінансову мотивацію найкращих школярів тощо.

Якщо у громаді учні навчаються у три зміни, в одному класі навчаються по 40 людей і недостатньо викладачів – питання до місцевої влади, що вони планують робити для того, аби виправити ситуацію?

Також у їхніх силах вплив і на сферу житлово-комунального господарства. Виконкоми встановлюють тарифи на вивезення побутових відходів, проїзд у громадському транспорті, вартість парковки у межах міста, централізованого водопостачання та водовідведення (для підприємств з річним обсягом водопостачання до 300 тисяч і водовідведення 200 тисяч куб. м) та теплопостачання (для підприємств, річний виробіток теплової енергії яких не перевищує 170 тисяч ГКал).

Прорвало трубу? Заливає під'їзд? Це теж питання до місцевої влади: коли востаннє ремонтували інфраструктуру, як швидко працюють комунальні підприємства, які мають цим займатись, чи виділені кошти у бюджеті громади на ремонт або заміну труб?

Дірки на дорогах місцевого значення теж мають хвилювати в першу чергу місцеву владу, адже вона може будувати, реконструювати і ремонтувати вулиці і дороги. Саме вони відповідальні за розвиток дорожньої інфраструктури, ремонт поточних доріг, створення доріжок для велосипедистів та пандусів для маломобільних людей.

Безпритульні тварини – проблема багатьох громад в Україні, але боротись із зростанням їхньої кількості треба гуманними методами. Місцева влада може ухвалити програму регулювання чисельності безпритульних тварин, у яких має визначити, як виправляти ситуацію. З місцевого бюджету можуть виділити кошти на стерилізацію тварин, навчання власників тварин та утримання тварин у спеціальних притулках.

Боротися з корупцією органам місцевого самоврядування важче, але для цього існують спеціальні органи національного рівня: поліція, прокуратури, Національне антикорупційне бюро, Вищий антикорупційний суд тощо. Та місцева влада може зробити прозорими процедури ухвалення і реалізації рішень, залучати мешканців громади до обговорення важливих ініціатив депутатів, звітувати перед виборцями за зроблену роботу.

Глобально це не вирішить проблеми, але люди будуть більше довіряти владі, яка не боїться показати, що вона робить.

Біла Церква, наприклад, за результатами дослідження організації Transparency International знаходиться на 10 місці у рейтингу прозорості 100 найбільших міст України, суттєво випередивши Київ.

На реалізацію усіх цих задумів необхідні чималі кошти. І вони є. У 2019 році Біла Церква здійснила видатків на майже 1,9 мільярдів грн, Бровари – 1,4 міл'ярди, Ірпінь – 1,2 міл'ярди, Фастів – 524 мільони. Саме ці кошти можна направити на будівництво шкіл, ремонт доріг, утримання інфраструктури тощо.

То що робити?

Перш за все, ставитись до свого громадянського обов'язку відповідально, і 25 жовтня голосувати зважено. Президент і нардепи далеко та мають займатися глобальними справами. Депутати та голова громади значно ближче і краще ознайомлені з місцевими проблемами.

Ці люди будуть управляти громадою наступні 5 років. І кожен голос вплине на результат.