Статті

Фінансові пріоритети східняків

Костянтин Шокало, Олексій Півторак та Марія Квіцінська для видання Дзеркало тижня

Центр спільних дій продовжує аналізувати бюджети обласних центрів. Ми вже розповідали, як витрачають гроші на Заході, в Центрі та на Півдні України. Детальніше про наповнення місцевих бюджетів можна прочитати в нашому попередньому матеріалі. А зараз час проаналізувати бюджети Харківської, Дніпровської, Сєвєродонецької та Краматорської територіальних громад (ТГ) за 2018–2020 роки. Інформацію взято з Державного веб-порталу Мінфіну та офіційних сайтів органів місцевого самоврядування (ОМС). 


Борг «за планом»

У попередніх текстах ми писали, чому важливо, щоб доходи і видатки бюджету були однаковими або майже однаковими.

Найоптимальнішим співвідношення доходів і видатків за останні чотири роки є в Сєвєродонецькій ТГ (див. рис. 1). Тут «перевитрати» і «недовитрати» незначні (близько 1–3%). У Краматорській і Харківській ТГ ситуація також виглядає непогано. У першому випадку різниця між доходами і видатками становить 1–4% залежно від року, в другому — 1–5%.


А от у Дніпровській ТГ з 2020 року якість бюджетного планування викликає питання. Так, 2020 року облцентр витратив на 7% більше грошей, ніж отримав до бюджету. Але це ще нічого. На поточний рік, за прогнозом, «перевитрати»будуть на рівні 13%. Протягом року до бюджету можуть вноситися зміни. Утім, якщо прогноз показує таку нестачу коштів, то громаді доведеться залазити в борги, щоб перекрити таку діру в бюджеті. 


Від яких доходів залежить громада?

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) є найбільшим джерелом наповнення бюджетів східних ТГ. Так, цьогоріч він має принести громадам у середньому 48,5% від усіх доходів. Це майже половина тих коштів, що наповнюють місцеві бюджети.

За міжбюджетними трансфертами — друга сходинка бюджетного хіт-параду. Їхня частка у запланованих на цей рік доходах становить у середньому 23,9%. Це всі ті кошти, які громада отримує з інших бюджетів (державного або місцевих) у формі різних субвенцій і дотацій.

З рис. 2 можна помітити, що одними із найбільших доходів бюджетів громад є також податок на майно, єдиний податок, акциз із роздрібної торгівлі, власні надходження бюджетних установ та акциз із пального. Нині усі разом вони дають бюджетам близько 26% надходжень.


Податок на майно та єдиний податок — це найбільші місцеві податки громад. Так, у запланованих доходах на 2021 рік податок на майно у бюджеті Дніпра становитиме 13,4%, а у бюджеті Харкова — 11,8%. Це найбільші зростання у ТГ Східного регіону. Те саме стосується і єдиного податку: цьогоріч він має принести бюджету Харкова 17,4% від усіх доходів, а бюджету Дніпра — 11,4%.

Більш важливими місцеві податки стали також для Сєвєродонецької та Краматорської ТГ, щоправда, з меншими показниками. Так, частка податку на майно у запланованих на 2021 рік доходах Сєвєродонецька і Краматорська має становити 8 і 5,3% відповідно. А от частка єдиного податку цього року — 7,6% у Сєвєродонецьку і 4,9% у Краматорську. Порівняно з 2018 роком частка єдиного податку у бюджетах східних ТГ у середньому зросла в 1,5 разу, а податку на майно — в 1,25 разу. А це один із головних показників зміцнення бюджетів місцевої влади та розширення їхньої фінансової автономії.


ПДФО і міжбюджетні трансферти: хто перемагає?

2019 рік став переломним для доходів бюджетів громад на Сході. Тоді першість у наповненні місцевих бюджетів нарешті отримав ПДФО, а міжбюджетні трансферти відійшли на другий план. Відтоді пропорційно зростає частка ПДФО та зменшується частка міжбюджетних трансфертів у бюджетах ТГ (див. рис. 3). 


Це добре видно на прикладі Сєвєродонецької громади: залежність її бюджету від цих двох надходжень змінилася найбільше з-поміж східних ТГ. Протягом останніх трьох років частка ПДФО у доходах бюджету Сєвєродонецька збільшилася на 22,5%, а частка міжбюджетних трансфертів зменшилася на 29,1%. Фактично місцева влада у громадах стала більш залежною від громадян, які сплачують податки із своїх зарплат, і менш залежною від бюджетів інших рівнів влади, де не поспішають ділитися фінансовим ресурсом.

Оскільки податок на доходи фізичних осіб — найбільша категорія доходів громад, то слід розібратися з тим, як місцева влада бачить розвиток бізнесу у громадах.

Попри сприйняття східноукраїнських міст як «індустріальних локомотивів України», місцева влада найчастіше створює програми для підтримки малого і середнього бізнесу. У Дніпрі, наприклад, протягом 2018–2022 років діє програма «Легкий старт». У рамках цієї програми місто виділяє допомогу у розмірі до 200 тис. грн підприємцям, а вони мають створити робочі місця у розрахунку одне робоче місце на 30 тисяч комунальних гривень. Та ця програма працює, швидше, на папері. Від запланованих 25 млн грн на її реалізацію за перші два роки виділили лише 400,8 тис.

У Сєвєродонецьку, де місцеве самоврядування заміняє військово-цивільна адміністрація, є кілька програм, які стосуються малого і середнього підприємництва, сфер торгівлі і послуг. Програми там вводить в дію голова ВЦА.


Спортивні, але без соціальної допомоги: пріоритети у видатках

За прогнозом на поточний рік, найбільш профінансованою сферою в Дніпровській, Краматорській і Сєвєродонецькій ТГ має бути освіта (див. рис. 4). Саме на освіту піде від третини до майже половини місцевих бюджетів цих міст. Утім, в облцентрах регіону освітні видатки фінансують дещо скромніше, ніж в інших частинах України. А місцева влада Краматорської ТГ під час розподілу бюджетних грошей віддала пріоритет іншій сфері — будівництву і регіональному розвитку. 


Та на що витрачають гроші в освіті? Місцева влада виплачує доплати педагогам, закуповує освітні матеріали для учнів, ремонтує заклади освіти, оплачує комунальні послуги та інші потреби на утримання шкіл, гімназій, ПТУ тощо. Решта освітніх потреб фінансуються державною субвенцією.

Крім освіти, в усіх облцентрах регіону до шістки найбільш профінансованих сфер увійшли охорона здоров’я, дорожньо-транспортна інфраструктура, будівництво та регіональний розвиток, утримання ОМС.

Дивлячись на цифри в бюджеті, пересічному громадянину досить складно оцінити, чи розумно місцева влада розпоряджається коштами платників податків. Показником, на який можна орієнтуватися, є кошти на будівництво і регіональний розвиток. Саме за ці гроші будують лікарні, дитячі садки, школи, заклади культури, заклади для літніх людей, людей з інвалідністю, дітей-сиріт тощо. Іншими словами, це внесок у розвиток інфраструктури та послуг, а не у «проїдання».

2021 року лише Сєвєродонецьк планує виділити на це відносно невеликі кошти (3,5%). В інших облцентрах регіону місцеві обранці почали усвідомлювати важливість розвитку територіальної громади. Так, Харківська та Дніпровська ТГ запланували виділити на будівництво і регіональний розвиток 11–15% бюджету, а Краматорська ТГ — рекордні 35%.

Наболілою проблемою для багатьох українців є погані дороги та застарілий громадський транспорт. Відповідальність за це несуть саме місцеві управлінці. У фінансуванні цих потреб 2021 року чітко видно відмінність між великими і маленькими громадами. Так, Харківська та Дніпровська ТГ планують виділити по 14% бюджету, а Краматорська і Сєвєродонецька — по 3–4%.

Після початку пандемії надзвичайно важливою стала сфера охорони здоров’я, адже від якості медичних послуг сьогодні як ніколи залежить життя людей. Місцева влада оплачує ремонт медзакладів, закупівлю обладнання й автомобілів швидкої допомоги, пальне для «швидкої» та деякі інші витрати. Також за рахунок субвенції з місцевого бюджету оплачують, наприклад, кисень для хворих на COVID-19. У 2021 році найбільшу частку свого бюджету планують виділити на медицину Сєвєродонецьк (14%) і Краматорськ (6,5%). А от депутати Харківської та Дніпровської ТГ вважають, що 3–4% бюджету буде достатньо, аби забезпечити якісні послуги під час пандемії. Чи згодні з цим жителі цих ТГ?

Водночас місцева влада Харкова на утримання органу місцевої влади запланувала аж 8% бюджету, тобто більше, ніж на охорону здоров’я. Майже 10% за цією статтею планують витратити в Сєвєродонецьку, 6,5% — у Краматорську і 3,5% — у Дніпрі. За ці гроші виплачують зарплату працівникам департаментів і управлінь ОМС, закуповують техніку, оплачують комунальні послуги та витратні матеріали.

Єдиним облцентром регіону, де поточного року до числа найбільш профінансованих сфер не потрапило житлово-комунальне господарство, є Сєвєродонецьк. Інші міста виділяють на ЖКГ від 9,5 до 14,5% бюджету. На ці гроші місцева влада зобов’язана забезпечити своєчасний вивіз та утилізацію сміття, ремонт і заміну труб, стабільне постачання води і тепла, якісну питну воду.

А от соціальний захист увійшов до шістки найбільш профінансованих сфер лише в Краматорську (3%). При цьому місцева влада має широкі повноваження і багато потреб у цій сфері. Ймовірно, представники уразливих груп населення 2021-го зіштовхнуться із нестачею допомоги від місцевої влади. Зате, наприклад, в Сєвєродонецьку на фізкультуру і спорт знайшлося більше грошей, ніж на соціальну допомогу.


Більше на утримання ОМС, менше на ремонт доріг

Ми подивилися, на що місцева влада витрачає гроші поточного року. А як ситуація виглядала в попередні роки?

Порівняно з 2018 роком у всіх облцентрах збільшилося фінансування освіти (див. рис. 5). У Дніпрі — на 5%, а у Сєвєродонецьку — більш як на 20%. Також дещо зросли видатки на утримання ОМС. Лідером тут знову є Сєвєродонецьк, який цьогоріч витратить на роботу місцевої ради на 10% більше порівняно з 2018-м.


Чи пов’язане більше фінансування із прагненням найняти на роботу кращих фахівців або ж це «зайві витрати», сказати складно. Однак дослідження Центру спільних дій показало, що в усіх чотирьох облцентрах є чималі проблеми з плануванням політики та відкритими даними.

Утримання місцевої ради для деяких міст є більшим пріоритетом для фінансування, ніж, наприклад, ремонт доріг. Так, у Сєвєродонецьку видатки на дорожньо-транспортну інфраструктуру майже не змінилися і становлять близько 4% бюджету громади. А от Дніпро цього року виділить на дороги на 5% більше порівняно з 2018-м.

Житлово-комунальна сфера — єдина, в якій найбільше урізали фінансування. У Дніпрі та Сєвєродонецьку частину грошей на ЖКГ перерозподілили на користь інших сфер. Що це означає для громадян? Наприклад, економія на програмах утеплення та термомодернізації будинків призведе до того, що в разі зростання тарифів на житлово-комунальні послуги і мешканці багатоквартирних будинків, і комунальні заклади платитимуть за послуги ЖКГ більше.


Чи можливо щось змінити?

Добре фінансування не гарантує, що громадяни отримають якісну медицину, сучасну освіту або дороги європейського рівня. Адже місцеві управлінці не завжди мають бажання і необхідні навички, щоб використовувати гроші платників податків із максимальною користю для громади. Але чи можете ви це змінити?

Аби місцеві депутати ставилися до своєї роботи як до зобов’язання діяти в інтересах людей, громадяни мають уважно спостерігати, як витрачають їхні податки і як розв’язують проблеми в кожній сфері. Дізнатися про топ-видатки бюджетних коштів можна з допомогою ресурсів openbudget.gov.ua, spending.gov.ua, prozorro.gov.ua, а також переглянувши звіт виконання бюджетів на сайті ОМС.

Однак на цьому робота громадян не закінчується. Ви також можете вплинути на формування та виконання бюджету, направляючи офіційні звернення місцевим депутатам, беручи участь у громадських слуханнях проєктів бюджету, проводячи акції, звертаючись до ЗМІ та громадських організацій. Ще одна можливість — це участь у конкурсі громадських бюджетів, які нині проводять у багатьох містах України.

Якщо ви дійсно хочете якісних змін у громаді, беріть активну участь в її житті.


Нам дуже приємно, що ви цікавитесь суспільно-політичним життям нашої країни!

Якщо вам подобається те, що ми робимо, пропонуємо вам стати патроном Центру спільних дій та підтримати нас щомісячним внеском від 3$ тут. Окрім цього, щомісячні внески дадуть змогу вам ближче познайомитися з командою та отримати наші додаткові продукти. 
Також ви можете залишити одноразовий внесок ось тут і отримати від нас крутезний мерч! 

Зрештою, так ви допоможете нам робити аналітику регулярною, політику більш доступною, а діяльність влади – прозорою для громадян усієї країни.