Інтерв'ю

Для бізнесу чим менше роль держави – тим краще, – Юрко Филюк, співзасновник проєкту “Тепле місто”, Івано-Франківськ

Запитував Руслан Мініч, журналіст Центру спільних дій

Малий та середній бізнес створює робочі місця та платить податки до місцевого бюджету. Також він часто є драйвером розвитку місцевих громад.  

Тому напередодні місцевих виборів 25 жовтня ми у Центрі спільних дій дивимося, якою є та куди може рухатись політика місцевого самоврядування, щоб бізнесу працювалося краще. 

Для цього говоримо з Юрком Филюком, підприємцем міста Івано-Франківська, засновником Urban Space і Promprylad, а також співзасновником проєкту “Тепле місто”. Нижче – його пряма мова.


Роль влади в Україні переоцінена

Для бізнесу – чим менша роль державитим краще. Програма мінімум, а можливо, і максимум – це не заважати та максимально розвивати ринкові умови. Держава, зокрема і на місцях, має зменшувати кількість технічних перешкод та корупційних схем. Якщо це забезпечити, то це вже немало. 

Програма ж максимуму, в мріях, це формування місцевою владою загальної стратегії економічного розвитку для залучення інвестицій. Це також розвиток професійної освіти, щоб бізнес мав доступ до молодих і талановитих кадрів. Проте цим має займатися не тільки влада. У цьому є дещо патерналістський погляд суспільства. Натомість це загальносуспільне завдання: і для громадянського суспільства, і для бізнесу, і для органів місцевого самоврядування.  

У нашому суспільстві роль влади переоцінена, тому й очікування від неї зависокі, і відповідно, обіцянки не виконуються. Державний апарат має забезпечити лише, щоб організм (суспільство - ред.) прожив максимально довго, але розвиток та еволюція неможливі без активності щонайменше трьох основних гравців: бізнесу, громадянського суспільства та держави, –  можна говорити і про четвертий, ЗМІ. Інакше, влада буде планомірно і гарантовано деградувати.


Для боротьби з корупцією має бути довіра у суспільстві

Років 10-15 тому деякі питання неможливо було вирішити без хабаря, наприклад, отримати реєстрацію чи дозвільні документи. Але кожні наступні 5 років ситуація змінюється на краще. Наш останній бізнес  це ресторани. Тут багато інстанцій, які можуть тебе перевіряти, тому  і широкий простір для корупції. Але ми ухвалили принципове рішення  не платити ніяких неофіційних платежів. Це був певний виклик. Дозвіл на літній майданчик ми отримували два з половиною роки. Також приходила податкова і виписувала необґрунтовані штрафи, які ми в подальшому в судовому порядку успішно всі оскаржили. У результаті ми розвинули сильну юридичну службу. Тепер спроби системи нас зачіпати зменшились у разів десять. Вони розуміють безперспективність: легше піти до когось менш підготовленого. Тобто зараз вже є вікно можливостей вести бізнес в білу, але це вимагає певних  зусиль на старті.  

Без довіри в суспільстві не можливо ефективно боротися із корупцією. Вона забезпечує консолідацію зусиль. Одна з причин, чому ми перемогли тоді,  це те, що ми активно пішли в суспільні процеси, сформували соціальний капітал: вже тоді існувала платформа “Тепле місто”, яке консолідувало багатьох гравців і шукало рішення на спільні виклики. Якби я пішов сам проти системи як один підприємець, то, можливо, система виявилася би сильнішою. Але ми об’єднали зусилля. Для такого об’єднання має бути спільна система цінностей та довіра у суспільстві. Ми все ще живемо в пострадянський період, де за замовчуванням діє презумпція недовіри, а не довіри. Проте я відчуваю поступ у цьому питанні.


Прогрес та традиційні цінності

Провладне ядро Івано-Франківська орієнтоване на традиційні цінності. Проте це не призводить до конфронтації до інновацій, нестандартних рішень чи ліберально орієнтованих ініціатив. Хоча на рівні піару лунають фрази, скажімо “гей не може бути патріотом”, все ж представники місцевої влади не заважають розвитку альтернатив, говорять про важливість розвитку громадянського суспільства чи, скажімо, сталої мобільності. Це привносить взаємодія з іншими середовищами, які є більш ліберальними 


Державні послуги можуть бути автоматизовані та приватні

Водночас місцева влада безумовно може і має відігравати одну з ключових ролей у визначенні пріоритетів для розвитку, зрештою, забезпечувати фінансовий успіх своєї території. 

Наприклад, Вінниця як місто демонструє ефективну інвестиційну політику, тоді як Івано-Франківськ має зараз певні бюджетні розриви. 

Візію розвитку міста чи території, зокрема інвестиційного, є сенс випрацьовувати в діалозі з основними стейкхолдерами з усіх секторів трикутника в режимі "круглого стола". Важливо, щоб вона враховувала інтереси сторін і була добре прокомунікована з усіма. Тоді з'являється шанс на її ефективну реалізацію, без несподіваних спорів в різних частинах суспільства.  

Треба створити “інститут круглого столу”, коли всі сідають за один стіл і випрацьовують рішення. Це має бути постійний діалог , а не кількаразова подія. У результаті має з’явитися візія та стратегія розвитку, під які залучаються інвестиції. У Франківську така стратегія є, але вона формальна. Це документ, який навіть не прокомунікований бізнесу та громадянському суспільству.   

На мою думку, роль держави має зменшуватись у частині надання адміністративних сервісів. Держава, за прикладом скажімо естонського досвіду, може передати адміністративні послуги приватному сектору. Проте тут потрібно забезпечити конкуренцію. У результаті бізнес буде платити державі ренту, а держава отримувати пасивний дохід.