Вшанування Революції Гідності, створення умов для заочного розгляду справ Майдану та призначення судді КСУ

19 Лютого 2021
Вшанування Революції Гідності, створення умов для заочного розгляду справ Майдану та призначення судді КСУ
Головна > Моніторинг рішень > Вшанування Революції Гідності, створення умов для заочного розгляду справ Майдану та призначення судді КСУ

Протягом цього тижня Рада працювала в пленарному режимі та ухвалювала проєкти в різних сферах. Ми вибрали найважливіші рішення, які вплинуть на життя українців.

Визнання Революції Гідності ключовим моментом державотворення (2739)

Яка стадія: постанову ухвалено.

На кого вплине: громадян України.

Що змінює: визнає події Революції Гідності такими, що значною мірою вплинули на процес державотворення та формування проєвропейського вектору розвитку України. Також у ній наголошено на неприпустимості узурпації будь-ким державної влади та необхідності всебічного розслідування справ Майдану.

Що так: хоча постанова не є нормативно-правовим актом, вона має суто політичний характер та не створює ніяких правових наслідків. Однак, документ матиме позитивний вплив на подальше трактування подій зими 2013-2014 років, які є постійним об’єктом спотворення, перекручування та пропаганди з боку Росії та проросійських сил в Україні.

Що ще: політичними оцінками неможливо замінити відновлення справедливості через суд та покарання винних у злочинах проти учасників подій Революції Гідності. За сім років значна частина фігурантів справ втекла за межі країни під час слідства, а з частини тих, хто керував країною під час згадуваних подій знято міжнародні санкції через те, що  Україна за ці роки не надала закордонним партнерам доказів їхньої вини. Частина бійців спецпідрозділу Беркут, підозрюваних в злочинах була вочевидь протиправно звільнена з-під варти і передана в РФ по обміну. Також неодноразово з’являлися повідомлення про втрату частини доказів у справі та інші проблеми із розслідуванням.

Через перелічені проблеми і відсутність вироків у “справах Майдану” було б слушно створити тимчасову слідчу комісію Верховної Ради для того, щоб забезпечити публічність розслідування. Такий крок вже не може зашкодити встановленню правосуддя, оскільки публічність вже не може створити додаткових проблем, оскільки минуло вже достатньо багато часу.

В ході роботи ТСК слід оцінити хід розслідування, дати політичну оцінку діяльності керівництва органів, які його вели і ведуть. Зрештою було б доречно порушувати питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у втраті багатьох доказів та з’ясувати чи були факти свідомого затягування справ і хто їх допускав чи допускає.

Хто підтримав: 295 – «за». Слуга народу – 200, ОПЗЖ – 0, ЄС – 24, Батьківщина – 20, За майбутнє – 12, Довіра – 16, Голос – 15, позафракційні – 8.

Спрощення процедури заочного засудження осіб, які перебувають закордоном або на тимчасово окупованих територіях України (2164)

Яка стадія: ухвалено у першому читанні.

На кого вплине: органи досудового розслідування, суди, осіб, які переховуються від правосуддя закордоном або на тимчасово окупованих територіях України.

Що змінює: дозволяє заочне досудове розслідування та судовий розгляд кримінальних проваджень щодо осіб, які перебувають за межами України або на тимчасово окупованих територіях на підставі постанови про оголошення особи в розшук, але без оголошення у міжнародний розшук через систему ІНТЕРПОЛ.

Що так:  дозволить усунути перешкоди у проведенні досудового слідства та судового розгляду справи у тих випадках, коли ІНТЕРПОЛ відмовляється оголошувати міжнародний розшук відповідної особи. Серед таких осіб, зокрема є фігуранти справ Майдану, які перебувають в РФ чи на окупованих територіях і уникають правосуддя.

Що не так: зміни зможуть впливати на необмежене коло осіб, а не лише на фігурантів  справ Майдану чи осіб причетних до збройної агресії РФ проти України. Тому відповідний інструмент можуть використати з метою політичних переслідувань чи тиску на бізнес.

Що замість:  під час підготовки проєкту до другого читання слід обмежити коло випадків, коли можна застосовувати норми про заочне досудове розслідування та судовий розгляд справ щодо осіб не оголошених у міжнародний розшук.

Хто підтримав: 299 – «за», Слуга народу – 215, ОПЗЖ – 0, ЄС – 23, Батьківщина – 19, За майбутнє – 13, Довіра – 7, Голос – 13, позафракційні – 9.

Кичуна Віктора Івановича призначили суддею Конституційного суду

Яка стадія: рішення ухвалено.

На кого вплине: Конституційний суд України, мешканців України.

Що змінює: призначає Кичуна Віктора Івановича, кандидатуру якого запропонувала фракція «Слуга народу» на посаду судді КСУ за квотою Верховної Ради.

Що так: Верховна рада нарешті призначила суддю Конституційного суду на посаду, яка тривалий час була вакантною, що негативно впливало на роботу цього органу.

Що не так: в Україні відсутня прозора процедура добору кандидатів на пост судді КСУ, в рамках якої були б публічно оцінені як фахові якості кандидата, так і їхня репутація. Тому судді часто не можуть на ділі дотримуватись таких вимог до посади, як політична нейтральність і неупередженість.

Кичун Віктор порушив принцип політичної нейтральності ще під час своєї промови як кандидат на посаду судді КСУ, адже неодноразово вказував на свої політичні вподобання – прихильність до ліберальної демократії. Крім того, в своєму виступі він зазначив: «якщо ви мене оберете і звісно довірите мені (посаду – ред.), у вас буде як мінімум один прихильник стримування Конституційного суду. Я вважаю, що ми створили надмірну судову надінституцію, яка сьогодні фактично домінує в нашій державі».

Такі слова ставлять під сумнів розуміння новопризначеним суддею його ролі на посаді. Адже суддя КСУ має дбати про забезпечення верховенства права та дотримання Конституції, діяти у межах, порядку та спосіб визначений Конституцією та законом, а не своїми діями обмежувати чи переглядати повноваження КСУ. Ключові завдання КСУ: вирішувати питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів, а також офіційно тлумачити її норми, а не стримування власних дій на догоду політичній кон’юнктурі.

Також, висловлювання пана Кичуна є фактичним висловленням лояльності новообраного судді до президента і його політичної сили, які протягом останніх місяців намагаються якщо не знищити, то підпорядкувати КСУ собі, що ставить під сумнів його політичну нейтральність, яка є обов’язковою на такій посаді.  

Хто підтримав: 241 – «за». Слуга народу – 205, За майбутнє – 10, Довіра – 18, позафракційні – 8, ОПЗЖ, ЄС, Батьківщина, Голос – 0.

Нам дуже приємно, що ви цікавитесь суспільно-політичним життям нашої країни!

Якщо вам подобається те, що ми робимо, пропонуємо вам стати патроном Центру спільних дій та підтримати нас щомісячним внеском від 3$ тут. Окрім цього, щомісячні внески дадуть змогу вам ближче познайомитися з командою та отримати наші додаткові продукти.

Зрештою, так ви допоможете нам робити аналітику регулярною, політику більш доступною, а діяльність влади – прозорою для громадян усієї країни.