Події

Чого не вистачає бізнесу Херсонщини, щоб успішно торгувати з ЄС?

Херсонські підприємці хочуть, щоб фермерам дозволили займатися агротуризмом, а не лише вирощуванням, переробкою та продажем сільськогосподарської продукції. Про це вони заявили на  публічній консультації, яку організував Центр спільних дій спільно з Офісом віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.За словами херсонських фермерів, прем’єрміністру навіть подали відповідний законопроєкт. І його логіка може лягти в основу Національної економічної стратегії до 2030 року, яку зараз формує уряд, як зазначила  віцепрем’єрка Ольга Стефанішина.


Дискримінаційні квоти ЄС

Найбільше бізнес-спільнота скаржилась на те, що ЄС встановлює квоти, які не дозволяють повноцінно реалізувати їхній потенціал у торгівліПри цьому підприємці вважають, що держава має всіляко підтримувати бізнесЗокрема, представник компанії Agrofusion попрохав  уряд «дотиснути» питання квот, які, на його думку, є дискримінаційними. 

«Ми просимо збільшити квоти хоча б із 20 до 30 тонн. Щоб ви розуміли, це  лише 3,5% томатної пасти, яку споживає Європейський союз. Тому ми не приносимо жодних ризиків. Окрім того, ми лише за військовий час придбали обладнання на 55 млн євро виключно з Європейського союзу, виробництво і продаж потрібно якось балансувати» зазначив він.  

Цю позицію підтримав Володимир Білий із компанії «5 елемент». Він заявив, що якщо в Україні є підприємці, які заслуговують бути на європейському ринку, український уряд повинен їх підтримувати. Крім цього, він вважає несправедливим те, що Україна визнає протоколи випробувань продукції ЄС, тоді як Євросоюз не робить цього взамін. 


Питання паспортизації худоби

Для реалізації харчової продукції на європейському ринку, зокрема молочної, необхідно отримати відповідний сертифікат EUR.1. Він вимагає, аби все використане для продукції молоко були виключно українським. Про це зазначила Олена Феодосієва із Торгівельно-промислової палати. Місцеве підприємство з переробки молочної продукції стикнулося з проблемою, коли підприємство подало до митниці перелік корів і під час цієї перевірки виявили десяток худоби, завезений в Україну з Угорщини. Після цього підприємству відмовили в отриманні сертифікату.

«Є така практика у світі, що коли худоба завозиться у країну і живе там місяць, три місяці, півроку, за нею доглядають місцеві працівники, то ця худоба уже вважається, що з цієї країни» зазначила Феодосієва. 


Херсонський бізнес – на міжнародному ринку

Разом із тим херсонський бізнес співпрацює з іншими країнами та вже має транспортно-політичні стосунки з Клайпедою (Литва) та Гдинею (Польща). За словами Володимира Макухи із ТОВ «Співдружність», керівництво порту Гданська кілька днів тому підписало меморандум про співпрацю з Адміністрацією морських портів України, а тепер хоче інвестувати у створення залізничного переходу на українсько-польському кордоні.  

Також херсонський бізнес заявив про необхідність підписати договір «Про вільну торгівлю» між Україною та Туреччиною. Алі Бугут із Херсонського регіонального відділення Міжнародної спілки бізнесменів України та Туреччини вважає, що такий договір збільшить товарообіг між країнами, який наразі сягає 5 млрд доларів. Окрім того, останнім часом Туреччина вирощує фрукти та овочі в Україні, щоб потім продавати їх до ЄС. 


Побоювання виноробів

Стурбована оновленням Угоди про асоціацію з ЄС виноробна галузь Херсонщини.

“Ми не можемо похвалитися сьогодні експортом до Євросоюзу, тут потрібно вибудувати довіру до виробництва свого українського вина. Утім, євроінтеграція передбачає зміну мит у бік імпорту виноградного вина. Чи будемо ми якось захищені?” – запитав Олексій Єрохін із компанії “Білозерський”.

На що віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина відповіла, що Мінекономіки вже готує програму підтримки національних виробників винної і коньячної продукції.  

Насамкінець голова Центру спільних дій Олег Рибачук назвав зустріч у Херсоні найбільш змістовною серед подібних консультацій із місцевим бізнесом.  

«Вона схожа до Одещини, але тут значно більше представництво, ширший перелік і глибший аналіз проблем. Тому особисто для мене це такий надихаючий приклад. Це означає, що моїй колезі, пані Ользі, буде легше мати за плечима такого типу позицію в переговорах із Європейським Союзом» зазначив він.  

Нагадаємо, в Україні вже майже 5 років діє Угода про асоціацію з ЄС. Зовсім скоро настане час, коли можна підвести підсумки та за потреби оновити деякі положення Угоди, зокрема у частині поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Позиції бізнес-спільноти Херсонщини, висловлені під час публічної консультації, будуть використані урядом для формування української переговорної позиції для модернізації угоди про асоціацію з ЄС.