Дайджести

Уряд затвердив час прибуття бригад швидкої допомоги, перелік інвестиційних пріоритетів на наступні два роки та дозволив Нафтогазу стати власником Юзівського родовища

В останні дні цього року уряд працював на перспективу: дбав про своєчасність надання екстреної медичної допомоги, визначав державні пріоритети для інвестицій та дозволив Нафтогазу придбати права на розробку перспективного родовища природнього газу на сході країни.  


Затвердили норматив прибуття швидкої медичної допомоги на виклик

На кого вплине: громадян  України, медичні заклади та медичний персонал. 

Що змінює: розподіляє види звернень пацієнтів щодо надання екстреної медичної допомоги на декілька категорій та встановлює часові рамки їхнього прибуття на виклик у залежності від цих категорій: 

  • у випадку критичних станів (відсутність чи неефективне дихання, масивна кровотеча зумовлена усіма видами травм, ураженння від зовнішніх факторів, інтоксикації або укусів комах гострих чи хронічних хвороб) – час прибуття бригади швидкої 10 хвилин 
  • у випадку екстрених станів (якщо вони супроводжуються порушеннями свідомості, ознаками кровотечі, гострого коронарного синдрому, гострого інсульту, розладами дихання зумовленими усіма видами травм, зовнішніх факторів чи гострих або хронічних захворювань) – час прибуття бригади швидкої 20 хвилин 
  • у разі надходження неекстрених станів диспетчер рекомендує пацієнту звернутись до свого сімейного лікаря, у найближче відділення екстреної медичної допомоги чи передає звернення до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги відповідної адміністративно-територіальної одиниці 
  • у разі надходження звернення, що належить до категорії непрофільних, диспетчер рекомендує пацієнту звернутися до сімейного лікаря або за допомогою медичного працівника диспетчерської служби надає дистанційну медичну консультацію. 

Що так: встановлення пріоритизації виїзду на виклики допоможе розподілити обмежені ресурси екстреної медичної допомоги, забезпечивши якнайшвидше надання тим особам, які її справді найбільше потребують. 


Затвердили перелік пріоритетних інвестиційних проектів до 2023 року

На кого вплине: мешканців України, бізнес, органи державної влади і місцевого самоврядування. 

Що змінює:  затверджує пріоритетні напрямки інвестицій на наступні два роки. До переліку потрапили:  

  • енергетика: будівництво третього та четвертого блоків Хмельницької АЕС, Канівської ГАЕС, Каховської ГЕС-2, третьої черги Дністровської ГАЕС 
  • літакобудування: проведення конструкторських робіт з імпортозаміщення комплектуючих виробів та матеріалів для літаків сімейства АН (Ан-148, Ан-158, Ан-178) та їхнє серійне виробництво, модернізація літаків АН 124-100 «Руслан» та АН 225 «Мрія» 
  • розвиток озброєння та бойової техніки: підготовка виробництва інфрачервоної головки наведення для авіаракет, організація виробництва важкої БМП «Кевлар», створення та серійне виробництво повнопривідного 5 (6) вісного броньованого шасі, серійне виробництво БПЛА, організація виробництва набоїв до стрілецької зброї, пострілів до ручних, підствольних та автоматичних гранотометів, ручних гранат 
  • поводження із твердими побутовими відходами: будівництво заводу ТПВ в Києві, сортувальної лінії в Дрогобичі, сміттєспалювальних заводів в Краматорську та Маріуполі 
  • аеропорти: відновлення роботи, реконструкція та добудова аеропортів в Черкасах, Івано-Франківську, Чернівцях, Херсоні, Вінниці, Одесі, Дніпрі, Полтаві, Рівному, Сумах, Кривому Розі, Миколаєві, Житомирі та на Закарпатті 
  • будівництво/ремонт/розширення автодоріг: Бориспіль-Полтава, Київ-Житомир-Рівне, Дніпро-Кривий Ріг-Миколаїв, Ковель-Луцьк, Харків-Дніпро-Запоріжжя, Одеса-Миколаїв- Херсон, Дніпро-Решетилівка, Київ-Миколаїв, Стрий-Чернівці, Устилуг-Луцьк-Рівне, Рівне-Броди. А також будівництво Київської кільцевої дороги, та мосту через Південний Буг у Миколаєві. 

Що не так:  

  • плани будівництва електростанцій розроблені без врахування екологічних ризиків та консультацій із місцевими мешканцями та бізнесом. Наприклад, спроби побудувати Канівську ГАЕС та третю чергу Дністровської ГАЕС викликали широкий спротив місцевого населення та екологів 
  • розвиток галузі поводження із твердими побутовими відходами відбувається безсистемно. В Україні досі не запроваджена система розширеної відповідальності виробників, не забезпечено дієвої ієрархії поводження із відходами, де пріоритетом є повторне використання та переробка, а не утилізація через спалювання чи захоронення. Тому будівництво окремих комплексів поводження із ТПВ без загальнодержавної стратегії і системи може виявитись економічно недоцільним 
  • план розвитку аеропортів прийнято відповідно до державної цільової програми. Однак, сумнівно, що справді є необхідність і економічна доцільність в такій великій кількості аеропортів. Адже через пандемію пасажиропотік в авіаперевезеннях відчутно зменшився і, ймовірно, не відновиться навіть в перші роки після її повного завершення. З іншого боку, скорочується населення країни, збільшується урбанізація за рахунок переїзду мешканців до Києва та кількох інших найбільших міст держави. Тому є дуже висока імовірність, що частина аеропортів ніколи не буде рентабельною. 
  • реалізація державної цільової програми розвитку аеропортів є неефективною та непрозорою. Немає публічної звітності про результати її впровадження із 2016 року.


Дозволили Нафтогазу придбати в НАК «Надра України» ТОВ «Надра Юзівська»

На кого вплине: НАК «Нафтогаз», НАК «Надра України», ТОВ «Надра Юзівська», бізнес в сфері газовидобування, мешканців Харківської та Донецької області. 

Що змінює: за результатами угоди Нафтогаз стане власником прав на розробку Юзівської родовища газових сланців, яке розташоване на території Харківської та Донецької областей і вважається найперспективнішим для збільшення власного видобутку природнього газу в Україні. 

Що так: у випадку успішної реалізації проєкту держава зможе зменшити залежність від імпорту енергоносіїв. 

Що далі: в наступному році провести розвідку запасів та почати розробку площі. Очевидно, що повноцінне введення площі в експлуатацію потребуватиме додаткового залучення інвестицій.